Останнього літнього місяця розпочався етап активного громадського обговорення порядку поводження з твердими побутовими відходами на території Кочубеївської громади. Процес обговорень запустив виконком ради, виставивши для ознайомлення на офіційному сайті ради відповідний проект регуляторного акту. Документ має допомогти у практичній реалізації цільової програми охорони навколишнього природного середовища, яка була розроблена за участі експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень. Запропоноване положення про поводження з твердими побутовими відходами є регуляторним, та запроваджує нову для селян комунальну послугу – централізоване вивезення за абонентську плату твердих побутових відходів. Також, документ регламентує та встановлює багато рамок та правил: від перетворення громадян на абонентів до опису технічних вимог стосовно всього процесу центрального збору сміття.
Не є новиною, що більшість «обговорень» не те що в селах, а й у великих містах на формальне виконання закону обмежується розміщенням на сайті проекту. А вже через місяць поряд з ним з’являється звіт з констатацією «пропозицій та зауважень не надійшло». Потім мешканці здивовано дізнаються, що з їх мовчазної згоди підвищено тарифи або ставки місцевих податків. В Кочубеївській громаді навпаки, обговорення – це саме обговорення. Тому сільська голова Людмила Костюк разом з експертами Причорноморського центру Володимиром Молчановим і Артемом Чайковським, що допомагали громаді з розробкою проєкту документа, провела чотири насичених зустрічі. Зустрічі з обговореннями відбулись в кожному з трьох старостинських округів, а також в адміністративному центрі. Учасники збирались не лише за інтернет-оголошенням на сайті громади, але й завдяки розклеєним на дошках об’явам та «сарафанному радіо».
Першим запитанням обговорень було саме про ставлення до принципу заміни самовивозу сміття на централізований вивіз за певну плату. Із певним задоволенням можна констатувати: в усіх селах присутні без запереченням погодились з попередньою думкою експертів центру – питання платної послуги навіть перезріло. Це означає, що кочубеївці, незалежно від віку, соціального та матеріального статусу – люди сучасні, соціально зрілі, відповідальні, зі справжнім європейським підходом.
Проте, технічні деталі процесу збору сміття визвали дискусію – з’явились нові конкретні пропозиції. Наприклад, всі згодні, що місце збору сміття спецтранспорту повинно знаходитись якнайближче, але не всі згодні мати контейнерні майданчики поблизу власних осель. Й досвід великих міст з декоративними парканчиками їх не переконує. Тому на кожному окрузі виникали пропозиції, що більш підходять до реалій конкретного села громади (контейнери біля захаращених будинків тощо). Інші технічні деталі стосувались здебільшого маршруту трактору з самоскидним причепом, що власне й буде займатися централізованим збиранням сміття.
Іншою «гарячою» темою обговорень виявилась тема спалення рослинних залишків, передусім листя. Практика компостування в громаді практично невідома, та не всі вважають прийнятним «викроювати» частину двору чи городу на створення компостної ями. Так само не всі бажають розкидувати листя по городах для подальшого переорювання. При чому з шкідливістю, та навіть злочинністю спалювання пластику погодились усі. Однак десь чверть учасників обговорення вважають спалення сухого листя прийнятним. Якщо дровами опалюють, чому листя не палити? Або мовляв, нехай їх забирають збирачі. Звісно, це неможливо і недоцільно. До впалого листя слід ставитись як до попелу від спалених у пічках та твердопаливних котлах дров – як до добрива. І якщо паління дров – зло неминуче, з усім «букетом» викідів у повітря чистого вуглецю (сажі) та його окисі (угарного газу), то доповнювати і підсилювати канцерогенний ефект сотнями багать від листя не варто. Серед іншого, учасники в Пригір’ї запропонували навесні вивозити обрізане гілля плодових дерев. Тема цікава тим, що одні намагаються від гілок позбутися, інші роблять із них пальне за допомогою дробарок. Тому їх варто вивозити не на полігон, а виділити певний час навесні для збирання гілля трактором й розвезення його бажаючим отримати додаткову паливну сировину.
Також, учасники підтвердили гіпотезу експертів про те, що харчові відходи серед морфологічних видів сміття в селі не є статистично значними через їх згодовування худобі. Основою відходів є пластик, скло, та будівельні залишки. Які дехто з громадян сортує навіть зараз, не викидаючи, а накопичуючи у себе те, що не розкладається. А саме пластик, або шкідливе – батарейки, галогенові лампи. Оскільки викидання і вивіз таких відходів на полігон прямо забороняється проектом документа, пролунала цікава пропозиція створити у майбутнього надавача послуги окремі потужності для накопичення таких відходів. Адже небезпечними вони стають лише під дією природних стихій на звалищі, тоді як у сухому закритому приміщенні можуть зберігатися безкінечно довго. На першому етапі впровадження послуги задачею перевізника буде не погіршити досягнутого громадянами рівня сортування в контейнерах. В якій формі це зробити обговорили також: від варіанту розділення кузову на відсіки прийшли самостійно до передбаченої проєктом вимоги про наявність у причепі на кожен рейс великомісткої тари (мішків) для зсипання вмісту різних контейнерів саме туди, окремо за морфологічними видами.
Жвавий інтерес викликали розроблені експертами просвітницькі буклети, особливо з новою для всіх інформацією про різновиди пластику – переробного, оксі- та біо-розкладного, та іншого, який і не розкладається, і не переробляється. Учасники дізналися, що з наступного року в торговій мережі незважаючи на ейфорію державної влади від її «перемоги» над пластиком, той пластик нікуди не зникне. Зникне лише його невелика частина: оксірозкладні пакети повністю, а серед нерозкладних пакетів – лише великі і товстостінкові. Та пластикова упаковка, що є або малим пакетом, або не є пакетом за формою, нікуди з магазинів не дінеться.
Підсумок є втішним і обнадійливим, Кочубеївська громада має всі шанси стати першою в області некурортною сільською громадою, де налагоджене централізоване вивезення ТПВ на полігон, і з цим успіхом та кошторисним розрахунком зможуть звертатися до Державного фонду регіонального розвитку та до міжнародних екологічних донорів по гроші для реконструкції полігона відповідно до вимог Державних будівельних норм. Можливо також з деякими покращеннями – захищеними від зовнішніх впливів місцями окремого зберігання попередньо відсортоваваних за морфологічним видом відходів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
Контакти:
Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8
Тел. +38 0552 34442
Факс +38 0552 34442
