Екологічні виклики для Кочубеївської громади. Підсумки фокусованого обговорення

 

Недостатність лісових насаджень та постійне скорочення зелених зон через вирубання дерев приводить до падіння рівня ґрунтових вод та посухи. Ситуація із сміттям продовжує загострюватися: відсутність обладнаних сміттєзвалищ, засмічення території громади, відсутність можливості сортувати та переробляти сміття все це негативно впливає на загальну екологічну ситуацію. 

В окремих селах фіксується  незадовільна якість води. В чотирьох селах води немає. Висохли каскади ставків. Все це породжує вже інші проблеми та  гальмує розвиток громади…

Про це ми говорили на фокусованому обговоренні із представниками Кочубеївської  громади.  

У роботі фокус-групи взяли участь представники виконкому та старости сіл, що увійшли до Кочубеївської громади. Потреба у проведенні фокусованої дискусії виникла у зв’язку із необхідністю актуалізувати екологічну частину Стратегії розвитку об’єднаної громади. Стратегія була ухвалена однією з перших на Херсонщині. Й прийшов час громаді приступити до вирішення намічених Стратегією екологічних цілей.

Перше враження від фокусованого обговорення екологічних проблем: керівництво та актив громади добре розуміє всю складність екологічних проблем, що насуваються на громаду та активно шукають шляхи їхнього вирішення.

 Три головних джерела екологічної небезпеки

 Падіння рівня ґрунтових вод та рівня води в Інгульці, наближеність комбінатів Кривого Рогу, соціально-економічні проблеми мешканців громади та підвищення ціни на газ – все це є джерелом екологічних небезпек та, у  свою чергу провокують інші проблеми громади. Так, падіння рівня води приводить до засухи, пилових бурь й, навіть, смерчів, до яких ще не звикли місцеві селяни.

Зубожіння селян, відсутність дешевих енергоносіїв, перебої із скрапленим газом  змушує місцевих шукати інші можливості обігріватися. Тому вирубаються навколишні лісопосадки. Відповідно, економічна неспроможність селян унеможливлює вирішення глобального питання сміття. А наближеність центру промислового забруднення впливає й на воду, й на повітря.

 

Розуміння необхідності діалогу

Складність та багатогранність екологічних питань примушують громадян до виважених кроків, пошуку суспільного компромісу та консолідації позицій й влади, й мешканців. Учасники обговорення розуміють, що не в силах громади вирішити всі проблеми. Вони не зможуть, наприклад, зупинити глобальне потепління. Важко також буде довести, що криворізькі металургійні комбінати  повинні відшкодовувати екологічну шкоду не тільки громадам, що розташовані в Дніпропетровській області, а й сусідній з ними Кочубеївської громаді, хоча вона вже й знаходиться в Херсонській області. Але в силах громадян призупинити або невілювати руйнівні процеси. Наприклад, приділити увагу залісненню території, що покращить ситуацію із водою, із врожаями й зробить громаду більш привабливою для туристів з того ж Кривого Рогу.  
Подібні заходи вимагають вкладення фінансування та пошуку інвестицій й грантів. Й успішність цієї діяльності буде залежати від вміння громади розставляти пріоритети. Як сказала одна із учасниць обговорення: «Наш пріоритет полягає у тому, що ми в селі живемо. Й наші діти будуть тут жити, й наші онуки тут будуть жити. Й якщо ми будемо постійно говорити, що у нас немає ні нащо грошей, то ми дійдемо до того, що у нас нічого не буде»

Без діалогу та компромісу дійти згоди не вдасться, бо рішення потребують й нестандартних кроків, й вкладення фінансів, й зусиль самих мешканців. А результат можна буде побачити через кілька років. 

Так що ж робити?

Учасники обговорення виділили дві ключові теми, які вони вважають найбільш гострими, й на які можна вплинути зусиллями громади. Так вплинути, що це допоможе вирішити й інші проблеми. Це проблеми заліснення території  та утилізації сміття. 

Заліснення

 План подолання екологічних проблем повинна ухвалити сама громада. Є розуміння, що треба заліснювати територію, бо  лісів лишилося 1,5% площі, а має бути 20%. Нема лісів, відповідно, нема води, врожаїв, є пильні бури. Просто посадити дерева не допоможе. Садили. Дерева засихали. Значить, треба той, хто буде доглядати саджанці. Значить людину треба брати на зарплатню. Йому треба техніку. А це – бюджетні витрати. А чи багато зможе одна людина? 

Відповідно, йому треба допомога. Хто буде допомагати? Без допомоги громади ладу не буде.
Й виникає ідея просити школярів збирати насіння: жолуді, горіхи, шишки. Саджати у розпліднику, доглядати за допомогою професіоналів саджанці, а потім по весни або восени всім разом, толокою, висаджувати. Й тут треба реалістичний план. Під час обговорення пропонувалося щорічно засаджувати до 40 гектарів. Спочатку досаджувати на невеликих територіях до вже існуючих гаїв, використовуючи для захисту пологу дорослих дерев, де корні «старих» дерев підтягували б ґрунтові води, а крони захищають молоді дерева від випалювання, саджати їх також на схилах Інгульця та балок, зокрема засаджувати схили у Заградівці. Так поступово під час обговорення вимальовувався план діяльності. 

 Зрозуміло, що для ухвалення цього плану потрібне рішення депутатів, бо ця діяльність все ж таки потребує фінансування. Одним із джерел можливого фінансування, могли б стати залучення зусиль й орендарів орних ділянок, прилеглих до балок і схилів, які б могли б виділяти додаткові кошти на придбання саджанців. 

А швидкого результату не буде. Необхідний час для позитивних змін. Й правильне розтавляння пріоритетів. 

 Сміття

 Проблема сміття є проблемою для всіх громад. Всі розуміють, що з цим треба щось робити. Але з чого почати? Поки що в громаді є стихійні сміттєзвалища, а також кілька офіційних, які жодним чином не обладнанні. Сортування сміття відбувається лише у вигляді експерименту у школах. В будь-якому разі відсортоване сміття нікуди везти, бо – дорого.
Макулатура, пластик та скло користується попитом у великих населених пунктах. Наприклад, в школах Кривого Рогу у процес сортування сміття включені діти, які влаштовують змагання між класами, а школи навіть мають з цього фінансовий зиск. 

А зібрану макулатуру в сільських громадах дешевше спалити на місці, бо вартість її транспортування перевищує зиск. Й тому, ніхто не хоче возитися з цими побутовими відходами. В результаті: палають костри по городам та «літають» пакети по всьому селу та пасовищам. Й корови разом із травою їдять целофанові пакети. 

Що робити? Учасники обговорення, які брали участь в різних ознайомчих візитах в інші громади, розповідали про досвід утилізації сміття. Але всі цікавинки потребують значних вкладень або інвесторів. А влада навіть не уявляє скільки того сміття вони можуть зібрати. Чи є вигода для будівництва невеличкого переробного пункту? Чи краще збирати та зберігати сміття, а потім раз на рік вивозити та продавати? Ідею створення великого сміттєзвалища для кількох регіонів учасники дискусії відразу відхилили.

Й під час обговорення виникла ідея: розпочати експеримент по сортуванню сміття. Розставити великі баки по кварталам. Заохотити місцевих почати сортування (папір-пластик-скло). Залучити до цього процесу й школярів. Потім підрахувати та встановити об’єми сміття. Після цього провести подальше планування дій по утилізації сміття. 

 Таким чином, обговорення виявило високу вмотивованість активу громади та зацікавленість сільської влади. Всі ідеї експерти ретельно занотували. Й розпочався процес обробки даних та підготовки рекомендацій, які пізніше будуть винесені на загальне обговорення спочатку в робочих групах, а потім й на публічних консультаціях.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту «Сприяння в реалізації завдань Стратегії розвитку Кочубеївської ОТГ щодо охорони довкілля» в рамках програмної ініціативи МФВ «Демократична практика». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".