Жителі сіл Новобратське та Наталине Кочубеївської ТГ обговорили з представниками Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень перспективи створення в цих селах органів самоорганізації населення. Зустріч відбулась в гостинній хаті християнського центру «Нова Надія», що є в невеликому селі без комунальних будівель своєрідним центром суспільного життя.
20 грудня 2021 року в житті Кочубеївської територіальної громади відбулася непересічна подія – громадські обговорення проєкту сільського бюджету на 2022 рік.
22 листопада в Кочубеївці відбулась робоча зустріч експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень з активом та керівництвом громади. Учасники зустрічі обговорили необхідність подальшого розвитку демократії участі, а саме перспективи оновлення Молодіжної ради та оформлення активних груп населення в органи самоорганізації населення – сільських комітетів.
Ще три роки тому ніхто не міг подумати про зниження рівня прилеглої до громади акваторії Сиваша. За думкою експерта Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень, Володимира Молчанова, екологічна проблема цілком очікувана, та шляхи її вирішення треба шукати вже зараз. Детальніше в нашому матеріалі.
Навіть для жителів економічно благополучної Присиваської громади, подорожчання вугілля, а слідом альтернативних видів твердого палива (дрів, брикетів), залишає багатьом домогосподарствам єдиний спосіб опалення та приготування їжі – рубати дрова. Проте, і з цим є серйозна проблема. Присиваська громада знаходиться в найсухішій зоні Херсонщини та України в цілому. Середньорічна кількість опадів – 300 мм, що регіону є межею між сухим степом і напівпустелею. І якщо рільництво було налагоджене завдяки зрошувальним системам, то полезахисні смуги лишились кволими, а на нерозораних солончакових ґрунтах прибережної смуги не ростуть самі навіть сухостійки маслини та оцтові дерева.
Типові для сільських громад екологічні виклики останніх років – сміттєвий та лісорубний, - значно ускладненні для Присиваської громади: особливості клімату та землекористування, а також унікальна загроза зниження Західного Сиваша, що в перспективі може перетворити його на вкриту товстим шаром солі пустелю. Обговоренню цих стратегічних питань було присвячено робочу зустріч експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень з активом Присиваської громади.
В Присиваській громаді відбулась робоча зустріч представників Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень з активом громади. На зустрічі обговорили тему впровадження інструментів демократії участі та які з них потребують більшої уваги. Громада є однією з найактивніших у використанні інструментів місцевої демократії в регіоні. Тому, на меті цієї зустрічі було не просвітництво, а актуалізація та оптимізація обраних інструментів – чому саме надавати пріоритет. Актуальними виявились інструменти, що гуртують громаду: молодіжна рада та ОСН.
22 вересня в медіа центрі «ІРС-Херсон» відбулась прес-конференція «Вирішення екологічних проблем в територіальних громадах Херсонської області». Спікерами виступили експерти ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень» та сільська голова Кочубеївської територіальної громади. На заході були розглянуті як досягнення Кочубеївської громади в реалізації екологічної складової Стратегії сталого розвитку, так і загально-екологічні проблеми регіону з можливими варіантами їх вирішення.
Кочубеївська сільська громада стане першою в області, яка відновила централізований збір, вивіз та утилізацію сміття. Напередодні депутати сільської ради затвердили Порядок поводження з твердими побутовими відходами на території громади.
У результаті прямої перевірки
проведення депутатами Херсонської міської ради особистих прийомів
громадян не було встановлено факт прийомів для 41% депутатів. А як
справи з іншими напрямами комунікації депутатів з виборцями – у нашому
матеріалі.
Останнього літнього місяця розпочався етап активного громадського обговорення порядку поводження з твердими побутовими відходами на території Кочубеївської громади. Процес обговорень запустив виконком ради, виставивши для ознайомлення на офіційному сайті ради відповідний проект регуляторного акту. Документ має допомогти у практичній реалізації цільової програми охорони навколишнього природного середовища, яка була розроблена за участі експертів Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень. Запропоноване положення про поводження з твердими побутовими відходами є регуляторним, та запроваджує нову для селян комунальну послугу – централізоване вивезення за абонентську плату твердих побутових відходів. Також, документ регламентує та встановлює багато рамок та правил: від перетворення громадян на абонентів до опису технічних вимог стосовно всього процесу центрального збору сміття.
Не є новиною, що більшість «обговорень» не те що в селах, а й у великих містах на формальне виконання закону обмежується розміщенням на сайті проекту. А вже через місяць поряд з ним з’являється звіт з констатацією «пропозицій та зауважень не надійшло». Потім мешканці здивовано дізнаються, що з їх мовчазної згоди підвищено тарифи або ставки місцевих податків. В Кочубеївській громаді навпаки, обговорення – це саме обговорення. Тому сільська голова Людмила Костюк разом з експертами Причорноморського центру Володимиром Молчановим і Артемом Чайковським, що допомагали громаді з розробкою проєкту документа, провела чотири насичених зустрічі. Зустрічі з обговореннями відбулись в кожному з трьох старостинських округів, а також в адміністративному центрі. Учасники збирались не лише за інтернет-оголошенням на сайті громади, але й завдяки розклеєним на дошках об’явам та «сарафанному радіо».
Першим запитанням обговорень було саме про ставлення до принципу заміни самовивозу сміття на централізований вивіз за певну плату. Із певним задоволенням можна констатувати: в усіх селах присутні без запереченням погодились з попередньою думкою експертів центру – питання платної послуги навіть перезріло. Це означає, що кочубеївці, незалежно від віку, соціального та матеріального статусу – люди сучасні, соціально зрілі, відповідальні, зі справжнім європейським підходом.
Проте, технічні деталі процесу збору сміття визвали дискусію – з’явились нові конкретні пропозиції. Наприклад, всі згодні, що місце збору сміття спецтранспорту повинно знаходитись якнайближче, але не всі згодні мати контейнерні майданчики поблизу власних осель. Й досвід великих міст з декоративними парканчиками їх не переконує. Тому на кожному окрузі виникали пропозиції, що більш підходять до реалій конкретного села громади (контейнери біля захаращених будинків тощо). Інші технічні деталі стосувались здебільшого маршруту трактору з самоскидним причепом, що власне й буде займатися централізованим збиранням сміття.
Іншою «гарячою» темою обговорень виявилась тема спалення рослинних залишків, передусім листя. Практика компостування в громаді практично невідома, та не всі вважають прийнятним «викроювати» частину двору чи городу на створення компостної ями. Так само не всі бажають розкидувати листя по городах для подальшого переорювання. При чому з шкідливістю, та навіть злочинністю спалювання пластику погодились усі. Однак десь чверть учасників обговорення вважають спалення сухого листя прийнятним. Якщо дровами опалюють, чому листя не палити? Або мовляв, нехай їх забирають збирачі. Звісно, це неможливо і недоцільно. До впалого листя слід ставитись як до попелу від спалених у пічках та твердопаливних котлах дров – як до добрива. І якщо паління дров – зло неминуче, з усім «букетом» викідів у повітря чистого вуглецю (сажі) та його окисі (угарного газу), то доповнювати і підсилювати канцерогенний ефект сотнями багать від листя не варто. Серед іншого, учасники в Пригір’ї запропонували навесні вивозити обрізане гілля плодових дерев. Тема цікава тим, що одні намагаються від гілок позбутися, інші роблять із них пальне за допомогою дробарок. Тому їх варто вивозити не на полігон, а виділити певний час навесні для збирання гілля трактором й розвезення його бажаючим отримати додаткову паливну сировину.
Також, учасники підтвердили гіпотезу експертів про те, що харчові відходи серед морфологічних видів сміття в селі не є статистично значними через їх згодовування худобі. Основою відходів є пластик, скло, та будівельні залишки. Які дехто з громадян сортує навіть зараз, не викидаючи, а накопичуючи у себе те, що не розкладається. А саме пластик, або шкідливе – батарейки, галогенові лампи. Оскільки викидання і вивіз таких відходів на полігон прямо забороняється проектом документа, пролунала цікава пропозиція створити у майбутнього надавача послуги окремі потужності для накопичення таких відходів. Адже небезпечними вони стають лише під дією природних стихій на звалищі, тоді як у сухому закритому приміщенні можуть зберігатися безкінечно довго. На першому етапі впровадження послуги задачею перевізника буде не погіршити досягнутого громадянами рівня сортування в контейнерах. В якій формі це зробити обговорили також: від варіанту розділення кузову на відсіки прийшли самостійно до передбаченої проєктом вимоги про наявність у причепі на кожен рейс великомісткої тари (мішків) для зсипання вмісту різних контейнерів саме туди, окремо за морфологічними видами.
Жвавий інтерес викликали розроблені експертами просвітницькі буклети, особливо з новою для всіх інформацією про різновиди пластику – переробного, оксі- та біо-розкладного, та іншого, який і не розкладається, і не переробляється. Учасники дізналися, що з наступного року в торговій мережі незважаючи на ейфорію державної влади від її «перемоги» над пластиком, той пластик нікуди не зникне. Зникне лише його невелика частина: оксірозкладні пакети повністю, а серед нерозкладних пакетів – лише великі і товстостінкові. Та пластикова упаковка, що є або малим пакетом, або не є пакетом за формою, нікуди з магазинів не дінеться.
Підсумок є втішним і обнадійливим, Кочубеївська громада має всі шанси стати першою в області некурортною сільською громадою, де налагоджене централізоване вивезення ТПВ на полігон, і з цим успіхом та кошторисним розрахунком зможуть звертатися до Державного фонду регіонального розвитку та до міжнародних екологічних донорів по гроші для реконструкції полігона відповідно до вимог Державних будівельних норм. Можливо також з деякими покращеннями – захищеними від зовнішніх впливів місцями окремого зберігання попередньо відсортоваваних за морфологічним видом відходів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
Контакти:
Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8
Тел. +38 0552 34442
Факс +38 0552 34442
В селі Милове, яке є центром однойменної громади відбулась чергова зустріч жителів з експертами Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень. Співпраця громади з центром розпочалась нещодавно в межах програми запобігання та врегулювання конфліктів, яку останній реалізує в Херсонської області. На думку експертів, які вже провели кілька фокусованих дискусій, громада знаходиться на початку свого формування та потребує чіткого бачення стратегічного розвитку - про це пише "Політична Херсонщина"
На останній сесії Кочубеївської сільської ради було затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища Кочубеївської сільської територіальної громади на 2021-2025 роки в новій редакції, в розробці якої приймали участь як представники громади, так і зовнішні експерти. Необхідність оновлення екологічної програми громади стала очевидною як стороннім експертам, так і її мешканцям. Адже вирішення проблем довкілля, чітко сформульованих в Стратегії розвитку, стає все більш актуальним.
Побут громадян опанувала «пластикова культура». Без пластикових пакетів та упаковок не обходиться практично жоден товар, що продається в роздріб. А куди той пластик утилізувати? Централізований вивіз сміття в громаді не практикується. Полігони для відходів виділені, але де саме – мало хто знає. До того ж, розташовані вони для само вивозу далеко і практично не облаштовані. Тому й зростають стихійні звалища біля сіл, звідки вітер ганяє полями і розвішує на гілля в лісосмугах пластикові пакети, якими вже почала годуватись місцева худоба. Подорожчання палива (вугілля та балонного газу) значно випереджає зростання доходів громадян. Тому погляди багатьох змушено лягли на ліси та лісосмуги, як на джерело безкоштовних дров. При цьому рубають все, що трапиться під руки.
Попередня редакція Програми відповіді на ці виклики не давала. Теми вивозу сміття та озеленення в ній піднімались, але скоріше декларативно, без деталізації в конкретних заходах. Тому, створена для вирішення екологічних проблем громади Діалогова група запропонувала депутатам нову редакцію програми.
Тепер, навпаки, все розписано докладно: один полігон замість трьох, який має бути облаштований; запроваджується централізоване вивезення і сортування сміття, будуть здійснені конкретні заходи з озеленення. Визначені відповідальні за заплановані заходи і орієнтовна потреба в коштах. Місцевого бюджету для виконання всіх завдань явно не вистачить, тому деякі заходи потребують і абонентської плати і пошуку зовнішньої допомоги, тому Програма передбачає розробку додаткових допоміжних документів.
Наразі, Діалогова група завершує підготовку Порядку поводження з твердими побутовими відходами. Влада і активісти громади підтримують запровадження абонентської плати за вивіз сміття. Але чи згодні з цим звичайні селяни? Щоб дізнатися про це, і за потреби – переконати, керівництво громади спільно з експертами Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень невдовзі проведуть громадське обговорення згаданого Порядку на зборах мешканців найбільших сіл.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
Контакти:
Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8
Тел. +38 0552 34442
Факс +38 0552 34442
