Доступність процедур прямої демократії та внутрішні конфлікти у Присиваській ОТГ

В ключі протидії конфліктогенним напруженням найбільш цікавим є доступність задекларованих у громаді процедур місцевої демократії. За Статутом у громаді можливі вісім процедур, з них починаючи з вересня 2019 року 5 процедур мають окремі Положення у формі додатків до Статуту.

Процедури прямої демократії:

 Загальні збори можна ініціювати трьома способами:
• Персонально сільським головою;
• 1/3 від складу депутатів сільської ради;
• За пропозицією не менше як 15 мешканців громади. 

Враховуючи кількість населення громади (приблизно 7 тис. мешканців) такий ценз є дуже демократичним та робить дану процедуру доступною для громадян. Рішення зборів доводиться до відома мешканців на офіційному сайті громади.

Громадські слухання за Статутом бувають двох типів – локальні, для внутрішньої громади, та загальні, для всієї громаді. Умови для ініціювань для обох типів слухань однакові, а саме скликаються:
• Персонально сільським головою;
• 1/3 від складу депутатів сільської ради;
• За пропозицією не менше як 15 мешканців громади (цілої ОТГ чи локальної громади і її межах). 

Враховуючи кількість населення громади (приблизно 7 тис. мешканців) такий ценз є дуже демократичним та робить дану процедуру доступною для громадян. Інформація щодо слухань є на сайті громади; усі 5 проведених слухань ініційовані сільським головою з них 4 розглядали  територіальне планування, а на одних було розглянуте питання приєднання сільської громади з сусіднього Новотроїцького району.

Місцеві ініціативи подаються на пропозиції або ініціативної групи (до якої входять не менш ніж 5 мешканців громади), або інститутів громадянського суспільства (що діють на території громади в кількості не менше трьох), або органів місцевого самоврядування громади. Це дає простір для реалізації думок як мешканців конкретної території, до якої прив’язані відповідні органи самоорганізації населення (квартальні, будинкові комітети тощо), так і відповідні інтереси групи людей, пов’язані з діяльністю певної громадської організації громади.

 Ценз у 5 мешканців разом з необхідною підтримкою підписами 0,1% населення громади (ще 7 осіб) для ініціативної групи також є дуже демократичним та перекриває здебільшого всі умовні потреби у поданні ініціативних думок громадян. Інформація щодо ініціатив на сайті громади відсутня.

Органи самоорганізації населення легалізуються загальними зборами. Фактичного створення ОСН не відбувалось.

Петиції, індивідуальні та колективні звернення реалізовані здебільшого модулем «Електронних петицій» на сайті громади, і для свого розгляду вимагають завищеного цензу підписів (75). На сайті наявні 4 петиції, з яких жодна не набрала необхідної кількості, проте одна з них, яку підтримано найбільшою кількістю підписантів, планується до розгляду, хоча і не в передбачені Положенням терміни, тобто не на найближчій сесії.

Консультативно-дорадчі органи (громадські ради, дорадчі комітети тощо) створюються  при сільському голові та за його розпорядженням.  Фактично не створені.

Про можливість запровадження Громадського бюджету («Бюджету участі») є лише згадка у Статуті.

Консультації з громадськістю, попри наявність окремого Положення, в громаді практикуються обмежено (точніше, не оформлюються як такі), єдиним втіленням інструменту є збір пропозицій до бюджету на 2020 рік.

Окремими позиціями були розглянути доступ до сесійних засідань, та засідань депутатських комісій. Як окреслено у Статуті громади – доступ до засідань вільний і може обмежуватись лише «фізичною можливістю приміщення позаду лінії крісел для депутатів і запрошених». Доступ до засідань постійних комісій не описано.

Щодо звітності сільського голови та депутатів, за Статутом громади передбачено не рідше одного разу на рік, але без розпису процедур.
Звітність сільського голови та старостату зафіксована у вигляді новин на сайті громади: оголошення про звіт та пост-релізу з події.

Інформації про звіти депутатів сільської ради майже немає, більш того, на фокус групах виявлено, що депутати не звітують (на сайті наявний один звіт однієї депутатки лише за 2018 рік, в ньому досить відверто і самокритично зазначено як конфліктогенні проблеми, так і брак комунікацій «Вносила пропозицію по створенню освітнього простору, поліпшення якості освіти.

Вважаю роботу комісії незадовільною: медицину знищили, освіта у підвішеному стані. Соціальний захист, культура та спорт в задовільному стані. 4. Роботу в окрузі майже не проводила. Я працюю і не маю достатньо часу щоб обійти кожного виборця, поцікавитися їх проблемами та вирішувати їх. Вважаю це одним з найбільших недоліком моїм як депутата. Добре розумію що головна робота депутата з виборцями»).

Не організовано радою регулярного депутатського прийому, якій заміщено спілкуванням депутатів із сусідами під час городніх робіт чи дойки корів.

Аналіз моніторингу засобів масової інформації Присиваської громади
Для інформування в громаді використовується три інструменти: офіційний сайт, група в ФБ «Присиваська ОТГ» та чаплинська районна газета «Голос Таврії».

Засоби масової інформації є одною з ланок налагодження горизонтальних та вертикальних зв’язків у громаді. Ключовим ЗМІ громади вибрано саме офіційний сайт громади. У громаді відсутня офіційна газета. У ключі дослідження, матеріали з новинами умовно поділялися на 2 категорії, НОВИНИ та ОГОЛОШЕННЯ.  Як правило, всі вони дублюються користувачем «Адміністратор Присиваської ОТГ» в ФБ-групі. Крім того, в ФБ групі регулярно (щоденно) оприлюднюється звіт про температурний режим і витрати пального в закладах освіти ОТГ, що є частиною існуючої в ОТГ конфліктогенної ситуації. Газета «Голос Таврії» оприлюднює платні оголошення мешканців ОТГ (такі як вітання зі святами).

Аналіз отриманих матеріалів відбувався в кореляції з результатами фокус-груп та аналізом моніторингу процедур місцевої демократії.

Жодний із джерел інформації, втім, не висвітлює в достатній мірі ні депутатську діяльність, ні конфлікт між локальними громадами стосовно визначення опорної школи, який переріс у конкуренцію за користування спільними ресурсами з елементами деструктивну. 

Фактично обидві категорії дублюють одна одну - донесення офіційної інформації від органів місцевого самоврядування, комунальних установ, попередження про критичні події (штормові попередження тощо), заходів громадських організацій, комерційних структур, зокрема інвесторів вітроенергетики та надавачів послуг зеленого туризму.

З окреслених категорій, інформацію про латентні конфлікти та загострення доносять лише непрямо, констатуючи наслідки рівного розподілу ресурсів між освітніми установами у вигляді недотримання комфортного температурного режиму у Павлівській і Іванівській ЗОШ.  Інші аспекти цього конфлікту, а саме опозиція педагогічної і батьківської спільноти змінам і доручення депутатів до протистояння між локальними громадами з перенесенням їх на інші галузі (відмова підтримки проєкту рішення виконкому про згоду на будівництво амбулаторії в с. Григорівка коштом ДФРР просто через небажання надавати центральній садибі зайвих інфраструктурних переваг), взагалі не висвітлені, і стали відомі лише на фокус-групах.

Основним викликом для Присиваської ОТГ є налагодження комунікацій між активними громадянами кожної з локальних громад, між цими громадянами і депутатами сільської ради та між депутатами.

Так, під час фокус груп навіть переконані у своїй правоті учасники з гіпертрофованим локальним патріотизмом визнавали, що заміщення розрахунку емоціями неприпустиме, і якби перед прийняттям рішень була забезпечена комунікація, питання як продовження освітньої реформи, так і відновлення первинної медичної допомоги, були б вирішені.

Основа вирішення конфлікту може бути закладена шляхом практичного наповнення  передбаченого Статутом інструменту постійно діючих консультативно-дорадчих органів  (створення, наприклад на базі Ініціативної групи Громадської ради при сільській раді), та прийняття і практичного застосування Положення про порядок регулярного прийому депутатами сільської ради виборців і публічного звітування депутатами перед виборцями (Проєкт Положення буде запропонований керівництву ОТГ та Ініціативній групі).

Діяльність Ініціативної групи буде спрямована на досягнення мети безконфліктного розподілу ресурсів між локальними громадами (буде запропоновано Положення про бюджет участі з гарантуванням мінімальної частки кожної локальних громад, концепція опорної школи з мінімізацією втрат громад, де заклади освіти буде декласовано в філії).

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у  межах проекту «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається  з позицією Міжнародного фонду  «Відродження»

Еще статьи по теме: