Оптимізації освіти у Новорайську бути

На громадських консультаціях, які відбулись 10 квітня в Новорайській ОТГ, обговорювали проблеми місцевої освіти та перспективи її оптимізації. Тема освіти є дуже чутливою для будь-якої громади, адже вона цікавить практично кожного. А враховуючи нинішні економічні реалії, саме ця тема викликає найбільше дискусій із владою. Тому для громади важливий «погляд зі сторони». Саме такий погляд надав Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень. Експерти організації проаналізували масив даних, які надали освітяни громади. За результатами цього аналізу були підготовані рекомендації, які і стали предметом обговорення.

Експерт Причорноморського центру Артем Чайковський зупинився на найбільш болючих питаннях. Спочатку він надав аналіз заповнення освітніх закладів. У середньому вони заповнені на 22%, що є типовим для сільської місцевості.  Проте один заклад громади, розрахований майже на 400 осіб, заповнений на 7-8%.

Потім розглянули демографічну ситуацію у громаді з прогнозом до 2030-го року. Як виявилось, більше 50% випускників 9-их класів залишаються в громаді, тому враховуючи «демографічну криву» освітні заклади ІІІ-го ступеню у перспективі не втратять своєї актуальності. 

За розглядом результатів ЗНО було зроблено низку цікавих висновків щодо якості сприйняття інформації та «контингентності» отриманих результатів. Враховуючи, що деякі зрізи оцінок є прямо протилежними, більше 50% від кількості складаючих ЗНО мають можливість вступити до вищих навчальних закладів як мінімум на контрактній основі. Нажаль, кадрова ситуація не виявила прямої кореляції з рівнем отриманих результатів з зовнішнього оцінювання. 

Бюджетний аналіз виявив ще один аспект зацікавленості громади у консультації з оптимізації освітньої галузі, а саме – витрати на освіту. На сьогоднішній час вони становлять близько 60% від загальних. Яскравим прикладом виявилася оптимізація найбільшого закладу І-ІІІ ступеню у громаді з потужностями, розрахованими більш ніж на тисячу учнів (співставно із школами у містах). Цей заклад має такі ж показники витрат на одного учня, як і менша майже у два рази школа з 10-11 класами. Проблемним залишається заклад, розрахований на 400 осіб. Ситуація з малокомплектними закладами, де кожен учень коштує бюджету 40 – 50 тис. гривень на рік проти 20 тис. гривень для закладів І-ІІІ ступенів, виявилася гострою і болючою. 

Першим питанням до експертів Причорноморського центру і влади громади було – чому б не закрити ці заклади? Проте закриття першого ступеню закладів освіти за законом не передбачено, і єдиним виходом з положення є консервація будівель, тобто еволюційний шлях укрупнення закладів освіти. Власне, на теперішній час, мешканці громади не відчувають потреби у розробці специфічних логістичних елементів. При створеній опорній школі у громаді залишилося два заклади ІІІ-го ступеню. 

Таке рішення виявилося оптимальним з боку фінансування, підсумовує бухгалтер сільради. Наостанок голова відділу освіти Каребут Валерій Петрович додав, що самі заклади надійшли до управління освіти лише цією зимою, тобто де-юре освітній округ у громаді перебуває у процесі створення. Та фактичні дії з оптимізації системи опалення, консервації частини будівлі у проблемних школах уже відбуваються, починаючи з минулого року. Тому першою рекомендацією Причорноморського центру є декларування дій – того, що зроблено, та того, що повинно бути зробленим. Наявність стратегічного бачення дозволить уникнути несистемних дій та бути більш прозорими для державних та міжнародних донорів. Ідеальним документом для цього є стратегія розвитку освітнього округу, прийнята на строк близько п’яти років. Цей документ є більш ширшим поняттям, ніж просто оптимізація, яка є базисом для впровадження стратегії. 

Додатковою рекомендацією центру є використання новітніх менеджерських технологій: ротації персоналу, аутсорс охорони з встановленням спостереження тощо. Проте, як зауважив експерт центру Артем Чайковський, ці дії можна відносити до «покращення рівню життя», критичними же є заходи, що допоможуть це «життя» зберегти. А саме – підвищити поріг чутливості освітньої галузі громади до можливих штормів освітньої реформи. 

Експерти Причорноморського центру висловили сподівання, що аналіз і пропозиції у рамках освітньої консультації виявилися корисними, й отримані напрацювання будуть розглянуті місцевою владою у робочому порядку. 

Проект “Побудова діалогу в об’єднаних громадах Херсонської області шлях до розв’язання конфліктів” здійснює Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".