Доступність та прозорість херсонської влади. Що змінилося за останні два роки?

Херсонська обласна організація Комітету виборців України провела круглий стіл з теми «Доступність та прозорість херсонської влади. Що змінилося за останні 2 роки?». Експерти ХОО КВУ та їх партнери проаналізували, наскільки доступною та прозорою була влада області у 2013-2014 рр., як використовувалися механізми «демократії участі».

Результати дослідження презентували голова ХОО КВУ Дементій Бєлий та керівник Причорноморского центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул. Пропонуємо вам звернути увагу на основні висновки.
1) Найдоступнішою та найвідкритішою виявилася Скадовська міська рада.
За показниками доступності влади, прописаних у статутах територіальних громад по містам перше місце в рейтингу займає Скадовськ. Він набрав 27 балів. По 26 балів у Берислава та Херсона. 25 у Цюрупинська. По 24 бали у Голої Пристані та Нової Каховки. 23 у Каховки. У кінці "рейтингу доступності" Генічеськ – у нього тільки 22 бали.

2) У статутах міст поки що недосконало прописані механізми демократії участі.
Високий ценз для проведення слухань та внесення ініціатив в окремих містах гальмує реалізацію цих ініціатив на практиці. 

На думку окремих експертів, навіть збирання підписів трьохсот членів територіальних громад для проведення громадських слухань та п’ятисот  для внесення громадських ініціатив в Херсоні теж є забагато.
Не чітко регламентоване питання розгляду резолюцій громадських слухань або термін розгляду ініціатив на сесії практично у всіх містах дозволяє затягувати оприлюднення думки городян.
Доступ на сесії міських рад для мешканців області є суттєво обмежений зайвими заявами. 

На думку експертів, не повинно бути ніяких попередніх заяв, доступ повинен бути вільним та необмеженим. Єдине – громадянин повинен мати при собі посвідчення особи та зареєструватись при вході в сесійний зал.
Практично всі статути передбачають проведення закритих сесій, без жодного пояснення за яких умов вони проводяться. На думку експертів це неприпустимо, бо дає можливість депутатам розглядати будь-які питання в закритому режимі. 

3) Місцеві депутати не дуже бажають наділяти громаду додатковими можливостями впливу.
Серед прийнятих рішень міських рад цієї каденції (2010 – 2015 рр) таких, які сприяють більш відкритій роботі рад, або надають людям додаткові механізми громадського контролю над владою, всього три, і всі вони були прийняті Херсонською міською радою. Тобто, як бачимо,
І головний висновок: через недосконалість норм статутів, необізнаність громадян, і як бачимо через свою невисоку правову культуру  громадяни майже не використовують механізми демократії участі. А депутати, крім депутатів Херсонської міської ради, навіть в умовах, що змінилися, нічого не зробили для покращення механізмів демократії участі. 

Механізми демократії участі – це місцеві референдуми, громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, робота громадських рад, органів самоорганізації населення, накази виборців, відкликання депутатів, подання петицій тощо. Як правило, ці механізми передбачені законами, але процедури їх проведення мають бути детально прописані в місцевих нормативних документах: статутах громад, регламентах рад, або в крайньому разі в окремих положеннях.

Еще статьи по теме: