Експерти проаналізували практику застосування найбільш поширених форм демократії участі – проведення громадських слухань, загальних зборів громадян за місцем проживання, ініціювання та реалізації місцевих ініціатив, та наявності громадських рад при органах місцевого самоврядування.
Результати були узагальнені в таблиці (таблиця 1). В графах «Кількість проведених громадських слухань», «Кількість проведених загальних зборів» та «Кількість внесених місцевих ініціатив» перша цифра показує кількість всіх заходів, друга, заходи, які були ініційовані мешканцями. Там, де стоїть одна цифра, ми просто не знаємо хто ініціював захід.
Ми не змогли отримати інформацію з трьох районних центрів (Новотроїцьке, Горностаївка, Верхній Рогачик). Причині різноманітні. По-перше, ми звернулися до всіх місцевих рад за допомоги електронної пошти та попросили надати інформацію в електронному вигляді. Для деяких працівників це було неприємною несподіванкою. Для нас же отримати інформацію, що в населеному пункті немає світла, Інтернета або єдиний працівник, який знається на електронній пошті, зараз у відпустці – також стало несподіваним.
В чотирьох районних центрах (Велика Олександрівка, Велика Лепетиха, Нижні Сірогози та Чаплинка) взагалі відсутні статути територіальних громад, і як було зазначено вище, там, згідно закону, відсутні процедури реалізації таких форм «прямої участі», як громадські слухання, загальні збори громадян, місцеві ініціативи.Тобто, Конституція та закони гарантують мешканцям цих районних центрів право на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, а механізми реалізації цієї участі – відсутні. Зазначимо, що не зважаючи на відсутність прописаних процедур, ці місцеві ради застосовують деякі форми прямої участі громадян. Так, Нижньосірогозька селищна рада надала нам інформацію про проведення чотирьох громадських слухань, за ініціативою влади. Результати цих слухань нам невідомі.
Всього в містах та районних центрах області за два роки було проведено 41 громадських слухань в одинадцяти населених пунктах з двадцяти одного, які досліджувалися, тобто трохи більше ніж у половині.
Рекордсмен по громадським слуханням – Гола Пристань. В цьому місті обласного значення їх провели аж 16. На другому місці – Скадовськ (7 громадських слухань за два роки). На третьому – Херсон (6 громадських слухань).
З районних центрів, які не є містами, лідирує по кількості застосування цієї форми прямої участі громадян у прийнятті рішень – Нижні Сірогози. Як вже зазначалося, у цьому селищі було проведено 4 громадські слухання.
Зазначимо виявлену проблему: за два роки в містах та районних центрах не було проведено жодних слухань, які б були ініційовані громадянами. Це добре, коли влада консультується з громадою, але ж цей механізм в першу чергу повинен використовуватися самими громадянами, які заслуховують представників ради та надають їм рекомендації до проектів рішень.
Згідно отриманої нами інформації за два попередні роки в громадах області було проведено 21 загальні збори громадян за місцем проживання. Але, проводились вони лише в трьох громадах з двадцяти однієї, і майже всі - 18 - в тій же Голій Пристані. Як повідомили нам в міськраді, майже всі вони також були ініційовані владою, хоча бажання посадовців спілкуватись з громадянами є позитивною практикою. Ще раз зазначимо, що сходки чи збори громадян – це одна з найбільш популярних форм в інформаційній роботі місцевої влади. Вони проводяться дуже часто. Їхня головна особливість у тому, що на цих зборах представники місцевої влади інформують громадян в односторонньому порядку, відповідають на їхні запитання. Й це, з формальної точки зору, не є формою безпосередньої демократії, де мешканці могли б впливати на прийняття рішень. Проілюструємо ці твердження прикладом з Цюрупинську. Цюрупинська міська рада поінформувала нас про проведення 8 загальних зборів. Після додаткового спілкування, ми дізналися, що всі ці збори проводилися«без формальностей», тобто не у відповідності до статуту територіальної громади міста, тобто без відповідної ініціативи громадян. Й ми їх не враховували в нашій таблиці.
Практично в територіальних громадах не застосовувались місцеві ініціативи. Лише 4спроби в Херсоні, які так і не були реалізовані. За словами працівників міськвиконкому, сторона, яка вносила ці місцеві ініціативи, не підготувала належним чином документи. А саме проект резолюції, ключовий документ передбачений статутом громади
Загалом, невикористання громадянами механізму «місцевих ініціатив» нам не є зрозумілим, адже це найлегший шлях внести своє питання на розгляд сесії ради.
Тільки в чотирьох громадах найбільших міст області (Херсон, Нова Каховка, Каховка та Гола Пристань) діють громадські ради. Як так? Адже ми знаємо, що в області вирує активне громадське життя, створені ради практично при всіх районних державних адміністраціях?
Як бачимо ситуація є далеко не райдужною. Ключові механізми демократії участі мешканцями області практично не застосовуються. Чому? Через пасивність населення? Навряд. Ми бачили активність мешканців області під час подій Євромайдану, бачимо її й сьогодні. Можливо справа в правовій досконалості цих механізмів та відсутності інформації щодо особливостей застосування механізмів прямої участі?
Таблиця
1 Практика застосування форм демократії участі у 2013 – 2014 рр.
|
Громада
|
Наявність статуту громади
|
Регламент розміщено на сайті
|
Кількість проведених громадських слухань
(2013 – 2014 рр.)*
|
Кількість проведених загальних зборів (2013
– 2014 рр.)**
|
Діє громадська рада
|
Кількість внесених місцевих ініціатив (2013
– 2014 рр.)***
|
|
Міста
|
|
|
|
|
|
|
|
Херсон
|
+
|
+
|
6/0
|
0
|
+
|
4/0
|
|
Берислав
|
+
|
+
|
0
|
0
|
-
|
0
|
|
Генічеськ
|
+
|
-
|
1/0
|
0
|
-
|
0
|
|
Гола Пристань
|
+
|
+
|
16/0
|
18/3
|
+
|
0
|
|
Каховка
|
+
|
+
|
0
|
0
|
+
|
0
|
|
Нова Каховка
|
+
|
-
|
1
|
0
|
+
|
0
|
|
Скадовськ
|
+
|
+
|
7
|
?
|
-
|
?
|
|
Таврійськ
|
+
|
-
|
1/0
|
0
|
-
|
0
|
|
Цюрупинськ
|
+
|
+
|
2
|
0
|
-
|
0
|
|
Селища та села - районніцентри
|
|
|
|
|
||
|
Білозерка
|
0
|
Не запитувалося
|
1/0
|
0
|
-
|
0
|
|
Велика Лепетиха
|
-
|
Не запитувалося
|
1/0
|
2/0
|
-
|
0
|
|
Велика Олександрівка
|
-
|
Не запитувалося
|
0
|
0
|
-
|
0
|
|
Верхній Рогачик
|
Відсутняінформація
|
Не запитувалося
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
|
Високопілля
|
+
|
Не запитувалося
|
0
|
0
|
-
|
0
|
|
Горностаївка
|
Відсутняінформація
|
Не запитувалося
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
|
Іванівка
|
+
|
Не запитувалося
|
1/0
|
0
|
-
|
0
|
|
Каланчак
|
+
|
Не запитувалося
|
0
|
0
|
-
|
0
|
|
НижніСірогози
|
-
|
Не запитувалося
|
4/0
|
0
|
-
|
0
|
|
Нововоронцовка
|
+
|
Не запитувалося
|
0
|
1
|
-
|
0
|
|
Новотроіцьк
|
Відсутняінформація
|
Не запитувалося
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
Відсутняінформація
|
|
Чаплинка
|
-
|
Не запитувалося
|
0
|
0
|
-
|
0
|
Джерело інформації: відповіді на інформаційні запити, що були надіслані
електронною поштою до місцевих рад міст та районних центрів області. В окремих
випадках інформацію також отримували за телефонними запитами.
*перша цифра – кількість громадських слухань, що були
ініційовані владою, друга цифра – кількість громадських слухань, що були
ініційовані членами територіальної громади
** частина загальних зборів, за які
звітували місцеві ради, фактично, є публічними консультаціями й тому не були
враховані у таблиці
***перша
цифра – кількість місцевих ініціатив, друга цифра – кількість місцевих
ініціатив, що були розглянуті місцевими радами.
Немає коментарів:
Дописати коментар