Голова ХОО КВУ Дементій Білий: "Наша країна розколота? Не вірте."

Публікуємо матеріал голови ХОО КВУ Дементія Білого, який наводить переконливі аргументи на користь того, що насправді наша країна не розколота, "що перед загрозою правам та свободам наших грома­дян українці всіх вікових груп та різних регіонів здатні об'єднатися та разом протестувати".

Ми дуже часто чуємо ви­словлювання, що наша країна розколота. Усі соціологічні опитування демонструють цю розколотість.

Ось й нещодавно, у жовтні, чергові заміри Фонду "Демокра­тичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" продемонстрували, що у нас є три великі групи громадян, які вибирають три шляхи розви­тку. Найбільша група за Європей­ський Союз (41 %), трохи менша - за Митний Союз (33%), та чверть населення перебуває на роздоріж­жі та не може визначитися (25%). На референдумі щодо підтримки вступу до ЄС "за" проголосувала б абсолютна більшість жителів За­хідного (72,5%) та Центрально­го регіонів - 56%. На Півдні і на Сході більшість проголосувала б проти вступу до ЄС: 44% на Пів­дні і 64% на Сході.

Молодь віддає перевагу ін­теграції в Європейський Союз (64%). У віковій групі 30-54 ро­ків також переважає підтримка вступу до ЄС - 48%. Найстарша група відносною більшістю підтримує ідею приєднання до Мит­ного союзу(41%), але вступ до ЄС пріоритетним вважають 33% населення віком старше 55. Від­повідно, коли наш уряд раптово "призупинив" євроінтеграційний процес, в першу чергу це обурило молодь, яка й вийшла на свої Євромайдани у більшості міст кра­їни. Так, у Херсоні наша молодь самоорганізувалася ще 22 листо­пада. Вони самі малювали пла­кати, шукали обладнання для своїх мітингів, влаштували інтернет-трансляцію та демонстру­вали інші "передові" молодіжні технології, коли організовували "онлайн-мости" з Євромайданами в інших містах нашої країни.

Увесь тиждень йшли акції за європейську солідарність. І в цих акціях молодий "схід та захід" та "діти та батьки" вийшли ра­зом: молодіжну акцію на підтрим­ку європейського курсу країни з часом підтримали люди старшо­го віку. Виявляється, що не пра­ві політологи та соціологи. Це не розкол країни за регіональними та віковими ознаками. Це лише розбіжності, які поступово сти­раються, коли люди починають діяти разом.

На жаль, президент України не почув своїх громадян і не підписав Договір про Асоціацію з ЄС. Але не­сподівано сталася надзвичайна по­дія, яка розбудила всіх нас. «Бер­кут» по- звірячому побив наших ді­тей на Майдані. Жахливі відеока­дри побиття облетіли всю країну та не залишили нікого байдужими. Ця надзвичайна за своєю бруталь­ністю подія кардинально змінила настрої багатьох жителів нашої об­ласті та всього півдня країни. Дії наших громадян стали більш рішу­чими, а їхні заходи - більш масови­ми. Вже першого грудня у Херсоні відбувся наймасовіший за остан­ні дні Майдан. Свої Євромайдани стали відбуватися і в інших містах нашої області. Так, третьою груд­ня відбулися мітинги в Скадовську та Каховці. У Скадовську зібралося близько ста городян. Після мітингу частина людей вирушила на Київ, незважаючи на то, що під час своїх виступів вони висловлювали сум­ніви щодо дій політичної опозиції.

У Каховці на центральній пло­щі за ініціативою молоді зібра­лося близько 180 городян. Серед присутніх був і каховський міський голова О.Карассвич та його заступники, які спостері­гали за ходом зібрання. Городя­ни вийшли з українськими дер­жавними прапорами та плаката­ми на підтримку євроінтеграції. Зібралися активні люди різних поколінь.

Подібні майдани відбулися знову по всіх південних містах. І міф про те, що південь щось там "не підтримує", просто розвіявся. Наші люди вже не просто стоять та викрикують євроінтеграційні заклики. Вони намагаються впли­вати своїми мирними вчинками на ситуацію у своїх містах.

Наприклад, сотні людей при­йшли на сесію Херсонської місь­кої ради, коли там розглядалося звернення щодо політичної ситу­ації в країні, та примусили депу­татів відкласти прийняття цього звернення й ще раз переглянути його зміст.

Стали відбуватися інші дива: місцеві депутати, під впливом шоку, який вони отримали від брутального розгону Майдану у Києві, та під тиском масових ак­цій протесту проявляють все біль­шу стриманість та обережність у своїх оцінках та діях. До речі, ця стриманість демонструє дея­ку відмінність нашого регіону від південно-східної України. Вини­кає відчуття, що провладна регі­ональна Херсонщина бере паузу. Депутати та політики ще не гото­ві виходити із лав Партії Регіо­нів, але вони вже не хочуть бути й єдиною дисциплінованою біо­масою та очікують на подальший розвиток подій.

Усі ці події, що трапилися останніми тижнями, наочно де­монструють, що перед загрозою правам та свободам наших грома­дян українці всіх вікових груп та різних регіонів здатні об'єднатися та разом протестувати.

Єдиною загрозою нашої єднос­ті поки що залишаються дії по­літиків, які намагаються навіть й в цій ситуації зіткнути нас ло­бами, посіяти ворожість та нена­висть. Але нам потрібно трима­тися разом.

ДЕМЕНТІЙ БІЛИЙ, ГОЛОВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМІТЕТУ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ

Джерело: газета "Вгору" №49 від 5 грудня 2013 р.