Дементій Бєлий
Ми проаналізували відповіді та зробили головний висновок:
передвиборчі обіцянки мають значення для більшості наших виборців, хоча перед
нами наявні й значні негативні тенденції: збільшилася кількість розчарованих та
зневірених у відповідальності депутатів за власні слова та обіцянки.
Важливою темою для нас, представників громадських організацій, залишається
ставлення виборців до того, як депутати виконують власні передвиборчі обіцянки.
Останнім часом ми бачимо багато спекуляцій на цю тему. Політичний істеблішмент
навіть вдається до активної пропаганди, щоб нав’язати суспільству думку, що передвиборчі
обіцянки нічого не варті.
Свої спроби ідеологи української політичної системи намагаються
обґрунтувати сучасними дослідженнями західних політологів. Особливо модною
стало використання теорії «Постдемократії» Колина Крауча. Англійський вчений на
прикладі західноєвропейських країн констатував, що сучасні демократії вступають
у новий період свого розвитку – «постдемократію», під час якої спостерігається
зростання апатії виборців, відрив політичної еліти від народу, збільшується
втома від звичайних інститутів демократії.
Ці ідеологи роблять паралелі із ситуацією, що спостерігається у Великій
Британії з українськими реаліями, проголошуючи прирону смерть «електоральної демократії».
Тепер, як українські ідеологи голосять з екранів телевізорів, цілком природно можна не виконувати власних
передвиборчих обіцянок, тому що вже відмерла політична відповідальність і кожні
вибори можна розпочинати «з чистого листа», коли представники еліти
перетасували партійні списки, перейшли до інших команд, вручили невеликий
«презент» виборцю й на чотири роки повністю вільні.
Насправді, Колин Крауч, який виявив ці тенденції в своїй країні, , мав на
меті зовсім інше. Він говорив, що ці тенденції необхідно долати та рекомендував
підвищувати активність виборців, збільшувати політичну відповідальність,
нагадувати виборцям про їхній обов’язок брати участь у виборах та
контролювати уряди своїх країн. І до
речі, англійський дослідник зауважив, що ці негативні тенденції
«постдемократії» проявилися лише в
окремих розвинутих країнах, а в пострадянських країнах так званої «фасадної
демократії» ще потрібно боротися виборцям за їхні права взагалі. Але боротися
стає все більш важким. В умовах повної політичної безвідповідальності еліт,
відсутності результатів від кожних виборів, нажаль, збільшується кількість
розчарованих інститутами демократії. Але є й гарні новини для оптимістів та
пересторога для політиків.
Ми проаналізували відповіді та зробили головний висновок: передвиборчі
обіцянки мають значення для більшості наших виборців, хоча перед нами наявні і
значні негативні тенденції: збільшилося кількість розчарованих та зневірених у
відповідальності депутатів за власні
слова та обіцянки.
Більшість херсонців (60,9%), що взяли участь в опитуванні в 2013 р., як і раніше, вважають, що значимість передвиборних обіцянок
для рейтингів та політичного впливу депутатів має значення (це ті респонденти,
які обрали два варіанти відповідей: «Це має визначальне значення на впливовість
і авторитет депутатів» та «Це має значення, але не суттєве»).
Головною негативною тенденцією, яка проявилася у нашому дослідженні, є те, що виборці під тиском пропаганди та обставин
демонструють розчарування інститутом передвиборних обіцянок, цим своєрідним
суспільним договором між тими, хто обирає, і тими, кого обирають. Якщо в жовтні 2010 року
57,2% виборців Херсона були впевнені, що передвиборчі обіцянки мають
визначальне значення на впливовість і авторитет депутатів, то в лютому 2013
року так думають тільки 38,4%.
При цьому майже в два рази зросла кількість так званих скептиків, які
вважають, що передвиборчі обіцянки не мають ніякого значення і впливу: у жовтні
2010 року так думало 17,4%. У лютому 2013 року це твердження поділяли вже 32,3%
херсонців.
До речі, уже в жовтні 2010 р., аналізуючи відповіді на аналогічне
запитання, ми дійшли висновку, що змінилися стратегії у ставленні виборців до
передвиборчих обіцянок. Тоді виборці дуже схвально оцінювали рівень виконання
передвиборчих обіцянок тих партій, які ще не мали своїх представництв у місцевих
радах, але які вели активну передвиборчу кампанію у звичний для вітчизняних
кандидатів спосіб, тобто надаючи товари та послуги виборцям, будуючи дитячі
майданчики та ремонтуючи дороги та під’їзди – таке собі авансове виконання
обіцянок.
Виборці позитивно поставилися до цих нових партій, але голосували
традиційно за «свої» партії. Тому «старим» партіям потрібно взяти до уваги, що
виборці чекають від них все ж таки виконання власних обіцянок, як і про те, що на кожних виборах частина
електорату шукає правди, голосуючи за «нові» партії, бо виборці все ще знають,
що виконання передвиборчих обіцянок таки впливає на їхній вибір.
Опитування виборців
Херсону проводилося Соціологічною лабораторією Херсонської обласної організації
Комітету виборців України з 15 січня по 20 лютого 2013 р. Було опитано 502 респонденти
(мешканці Херсону старші 18 років), які репрезентують виборців обласного
центру. Метод опитування: анкетування за місцем проживання. Вибірка:
квотно-пропорційна (за статтю та віком),
теоретична гранична похибка 5,75%. Опитування проводилося в рамках
проекту «Моніторинг виконання депутатських повноважень як механізм суспільного
контролю та крок до створення ефективного громадянського суспільства» за
підтримки Національного фонду підтримки демократії
NED (США).
Порівняння із попередніми опитуваннями: 1) Соціологічної
лабораторії Херсонської обласної організації Комітету виборців України. Термін
проведення опитування – 7-15 жовтня 2010 року. Статистична похибка – не більше
5,0%. Опитано 500 виборців Херсона за випадковою вибіркою із визначеним кроком
дослідження. Метод: вуличне опитування.
2) Опитування в Херсоні в рамках регіонального опитування проводилося
волонтерами ХОО КВУ. Вибірка - районована випадкова, похибка вибірки 7% із
ймовірністю 0,95. Опитування проводилося шляхом інтерв’ю віч-на-віч у кінці квітня – на початку травня 2012 року.
Загалом було опитано 304 респондента.
Немає коментарів:
Дописати коментар