Вищий адмінсуд України почув громадськість стосовно свободи протестів | Всеукраїнська ініціатива "ЗА МИРНИЙ ПРОТЕСТ!"

На основі консультацій з громадськістю у Пленумі Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) розробили важливий документ, який сприятиме захисту свободи мирних зібрань. 21-го травня 2012 року ВАСУ прийняв Постанову №6, якою, зокрема, затвердив і вирішив довести до відома суддів окружних та апеляційних адміністративних судів Довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування під час розгляду та вирішення впродовж 2010-2011 років справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо).


Поява документу відбулася в тому числі завдяки співпраці секретаря Пленуму Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича з експертами Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест!” Пан Смокович ще в лютому місяці 2012 року погодився на пропозицію громадських організацій залучити громадськість у процес узагальнення практики та напрацювання відповідних рекомендацій суддям з розгляду справ про обмеження права на мирні зібрання.

На основі цього узагальнення Пленум ВАСУ також постановив створити робочу групудля підготовки проекту постанови Пленуму ВАСУ щодо судової практики розгляду “Про судову практику розгляду та вирішення адміністративними судами справ стосовно реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)”.

Щодо певних правових позицій Вищого адміністративного суду України, викладених у Довідці, можна, на наш погляд, сперечатися, проте вона містить і низку висновків, вельми позитивних для справи реалізації та захисту конституційного права на мирні зібрання, як то:

 1. Для ідентифікації зібрання як мирного не є визначальним чи підпадає воно під зміст того чи іншого наданого у нормативних актах визначення, основними ознаками такого зібрання є мирні мета та характер проведення.

 2.  Саме собою несвоєчасне повідомлення про проведення мирного зібрання не може бути підставою для задоволення позову щодо обмеження такого права.

 3. Указ Президії ВР СССР від 28.07.88 №9306-XI “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” “не підлягає застосуванню“, а практика його застосування судами “є помилковою”.

 4. Одночасне проведення масових заходів учасниками з протилежними інтересами не є достатнім для встановлення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання.

 5. Можливе ускладнення дорожнього руху у зв’язку з проведенням мирного зібрання не може бути підставою для його заборони у разі реальної можливости вирішення цього питання.

 6. Суд не вправі визначати місце проведення зібрань.

 7. Заборона проведення мирних зібрань у дні державних та релігійних свят у відповідних місцях є некоректною.

 8. Застосування обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання можливе лише як виняток за наявности передбачених законом підстав.

 9. Розглядаючи позови суб’єктів владних повноважень щодо обмеження права на мирні зібрання, суди мають перевіряти, чи виконала належно влада свої обов’язки щодо створення умов для забезпечення безперешкодного проведення мирних зібрань.

 10. Висновки суду про небезпеку для національних інтересів чи громадського порядку (як підставу обмеження реалізації права на мирні зібрання) повинні грунтуватися не на припущеннях, а на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози. Органи влади – позивачі мають надати суду відповідні докази.

11. Посилання на інтереси національної безпеки як підставу для обмеження реалізації права на мирні зібрання можливе лише в разі, коли такі обмеження вживаються для захисту самого існування держави, територіальної цілісности або політичної незалежности від сили або загрози застосування сили.

12. Місцеві “порядки“ та “положення“ з питань організації і проведення мирних зібрань можуть застосовуватися тільки лише вони не встановлюють обмежень щодо реалізації цього права.

13.  Заборона на проведення мирного зібрання може застосовуватися лише у разі неможливости держави забезпечити реалізацію права на мирні зібрання (що, своєю чергою, є, в контексті ст.3 Конституції України, прямим свідченням неспроможности держави і підставою для відповідних висновків).
Вищий адмінсуд України почув громадськість стосовно свободи протестів | Всеукраїнська ініціатива "ЗА МИРНИЙ ПРОТЕСТ!"